Версія для друку

Написати листа

У генетично модифікованих організмів ДНК змінено неможливим у природі способом – за допомогою маніпуляцій генної інженерії. ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів (рослин, бактерій, комах, риб, тварин і навіть людини). Отримання ГМО пов’язано із «вбудовуванням» чужого гена в ДНК інших рослин з метою зміни їх властивостей або параметрів. В результаті такої модифікації відбувається штучне впровадження нових генів в геном організму, тобто в той недоторканий божественний апарат, від якого залежить будова і розвиток самого організму, і наступних його поколінь.
Методи впровадження чужорідних генів є вкрай небезпечними і недосконалими. Вони не враховують той факт, що основна частина генетичної інформації, що міститься в ДНК, має голографічну природу. Небезпека таких генетичних втручань полягає в тому, що сам процес передачі чужорідних генів заснований на використанні вірусів і плазмід (бактерій), здатних проникнути в клітинний геном або в клітину організму, а потім використовувати клітинні ресурси для створення безлічі власних копій.
Після впровадження цих бактерій, плазміди (кільцеві ДНК бактерій зі вставкою впроваджуваного гена) в клітину рослини, вони продовжують жити своїм життям. Зокрема, можуть передавати генетичні вставки як іншим рослинам (через пилок), так і комахам, тваринам і людям, які з’їли трансгенні рослини.
За таких умов особливо важливим стає здійснення на державному рівні заходів щодо посиленнябіобезпеки, захисту громадян України від потенційних ризиків використання ГМО. До теперішнього часу прийнято низку міжнародних угод, що регламентують правила поведінки країн-членів світового співтовариства при вирішенні різних проблем, пов'язаних з використанням біотехнологій. Найважливіші з цих угод CBD (Conventiononbiologicaldiversity), Оргуська конвенція іКартахенський протокол з біобезпеки.
Останній був прийнятий у січні 2000 р. на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття. Документ набрав чинності у 2003 р. після того, як його ратифікували 50 країн світу (на жовтень 2011 року прийнятий в 161 країні). Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою Протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методами генної інженерії.
Всі країни Європейського Союзу у своїй діяльності. яка пов'язана зі створенням та використанням ГМО, керуються Директивою 2001/18/ЄС пронавмисне вивільнення ГМО у довкілля та Постановами 1829/2003/ЄС, 1830/2003/ЄС, згідно яких харчові продукти, виготовлені з використанням ГМО, вміст яких перевищує 0,9 % , підлягають обов'язковому маркуванню, та Постановою 1946/2003/ЄС про транскордонний рух ГМО.
Використання генетично модифікованих організмів регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Цим законом передбачено заборону на промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації (стаття 15) та ввезення на митну територію України ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробовувань) (стаття 16). Сорти рослин із застосуванням ГМО, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки. Біологічна безпека, згідно з законом, полягає у відсутності негативного впливу на людину (в тому числі і на майбутні покоління), сільськогосподарські рослини і тварини, а також на інші живі організми. Генетична безпека передбачає відсутність неприродного та неконтрольованого впливу на геном людини, сільськогосподарських тварин та рослин, інші біологічні об’єкти.
Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. N 808 «Деякі питання проведення апробації (випробування) та реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин».
В Україні ще не зареєстровано жодного ГМО.Тому, використання сортів сільськогосподарських культур, створених на основі генетично модифікованих організмів у відкритих системах є незаконним.
В зв’язку з вищевказаним, рекомендуємо перед придбанням насіння сільськогосподарських рослин обов’язково звернути увагу на наявність сортів, що пропонуються до реалізації, в Державному реєстрі сортів рослин придатних до поширення в Україні, перевірити наявність та чинність сертифікатів що засвідчують сортові та посівні якості насіння, звірити данні занесені до супровідних документів з даними що нанесені на етикетки якими марковано пакування з насінням. Це дасть змогу в певній мірі пересвідчитись, що насіння яке ви купуєте не є генетично модифікованим, так як дія Закону України «Про насіння і садивний матеріал» не поширюється на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), і відповідно, вищеназвані документи, які передбачені даним законом, видаються лише на сорти рослин які не є генетично модифікованими.
Також, перевірити наявність ГМО в складі насіння, яке ви купуєте, можливо шляхом відбору проб від партій насіння та подальшої їх перевірки в лабораторіях акредитованих на визначення наявності або відсутності генетично модифікованих організмів.
На засіданні Науково-методичної ради Держпродспоживслужби України 4 жовтня 2019 року розглянуті та схвалені «Методичні рекомендації щодо відбору проб насіння, зерна, та рослин для визначення наявності генетично модифікованих організмів під час здійснення заходів нагляду (контролю) в сферах зерноведення, рослинництва, насінництва і розсадництва, охорони прав на сорти рослин та ГМО у відкритих системах».
Наголошуємо, статтею 18 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» передбачено, що порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом. В тому числі відповідальність несуть особи, які винні у використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей).


Провідний спеціаліст відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва
управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби
в Дніпропетровській області А. Шаховська
Версія для друку Написати листа